Характеристика контрактних фінансових інститутів, що діють на фінансовому ринку

Серед контрактних фінансових інститутів, що діють на фінансовому ринку, слід виділяти такі.

Торговці цінними паперами — це суб'єкти, що діють згідно з Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» та мають право здійснювати на фінансовому ринку такі види діяльності:

  • брокерську;
  • дилерську;
  • андеррайтинг;
  • діяльність з управління цінними паперами.

Торговці цінними паперами випускають свої власні цінні папери, а на залучені таким чином кошти купують цінні папери приватних корпорацій, дають гарантії щодо розміщення цінних паперів на користь третіх осіб.

Фінансові компанії — це вид спеціалізованого небанківського фінансового інституту — головна мета якого — надання споживчих кредитів фізичним особам, фермерам, торговцям та ін.

Фінансова компанія ґрунтується на акціонерній основі, депозитів не залучає, а головна стратегія її зведена до кредитного обслуговування клієнтів, створення цільових ринків для фізичних осіб, які використовують споживчий кредит для придбання товарів тривалого користування (авто, побутової техніки) для різних торговців з метою розвитку їх діяльності, а також для фермерських господарств для придбання машин та інших товарів виробничого призначення.

Страхові компанії — це суб'єкти фінансового ринку, діяльність яких суттєво відрізняється від діяльності інших фінансових інститутів.

Пасивні операції страхових компаній передбачають специфічні особливості накопичення капіталу. Це пов'язано насамперед з видом страхування.

Якщо мова йде про страхування життя, то накопичення капіталу здійснюється на підставі розрахунків за таблицями смертності населення, виходячи з тривалості життя окремих груп населення (актуарні розрахунки). Тому накопичення капіталу при страхуванні життя враховує такі чинники:

а)          демографічний;

б)          рівень доходів різних груп населення;

в)          стан системи соціального страхування та соціального забезпечення.

Якщо йдеться про страхування майна від нещасних випадків то головними є чинники:

а)          страховий тариф, що визначає розмір страхового внеску ґрунтується на досвіді страхування минулих років, тобто діє психологічний чинник;

б)          ставки за страхуванням майна від нещасних випадків визначаються з урахуванням фізичного та морального зношення майна;

в)          третій чинник ґрунтується на аналізі та оцінці географії страхового ризику на підставі здійснення політичної та воєнної експертизи.

Приватний пенсійний фонд — це специфічний фінансовий інститут, діяльність якого визначається послугами у сфері активних операцій.

На Західному ринку пенсійні фонди створюються компаніями, підприємствами, корпораціями, які забезпечують більшу частину пасивних операцій за рахунок своїх власних коштів та внесків робітників та службовців, тому в сфері пасивних операцій пенсійні фонди не розробляють визначених маркетингових стратегій та політики. В сфері ж активних операцій пенсійним фондам потрібна виважена маркетингова політика та стратегія. Пенсійні фонди повинні раціонально використовувати свої довгострокові грошові кошти, інвестуючи їх у різні види цінних паперів, концентрувати увагу виключно на акціях та деяких видах приватних облігацій.

Головне завдання пенсійного фонду — ефективно управляти інвестиційним портфелем та заробити високі обсяги відсоткових платежів і, в остаточному рахунку, запропонувати на цій підставі різні, досконаліші форми пенсійного обслуговування в майбутньому.

Діяльність недержавних пенсійних фондів в Україні регулюється Законом України «Про недержавне пенсійне забезпеченню № 1057-ІV від 9 липня 2003 р. Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні та регулює правовідносини, пов'язані з цим видом діяльності.

 

Українська