Характеристика видів і типів облігацій та їх роль в економіці

 

Облігація — цінний папір, що засвідчує внесення її власником коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому термін із виплатою фіксованого відсотка.

Облігація засвідчує:

  • факт надання власником папера коштів емітенту;

 •  зобов 'язання емітента повернути борг через визначений час;

  • право інвестора отримувати у вигляді винагороди за надані кошти певний відсоток від номінальної вартості облігації.

Для облігацій характерним є такий цикл існування.

  1. Емісія.
  2. Розміщення.
  3. Обіг.
  4. Погашення.

Випускаються облігації таких видів:

а)           облігації внутрішніх державних і місцевих позик;

б)           облігації підприємств.

Класифікація облігацій

Рішення про випуск облігацій підприємств приймається емітентом і оформлюється протоколом. Протокол рішення про випуск облігацій підприємств повинен обов'язково містити:

  • найменування емітента облігацій та його місцезнаходження;
  • відомості про статутний фонд, господарську діяльність службових осіб емітента; найменування контролюючого органу (аудиторської фірми);
  • дані про розміщення раніше випущених цінних паперів;
  • мету випуску і вид облігацій (іменні чи на пред’явника );
  • загальну суму емісії, кількість і номінальну вартість облігацій;
  • кількість учасників голосування;
  • порядок випуску облігацій та виплати доходів за ними;
  • терміни повернення коштів при відмові від випуску облігацій; терміни продажу відповідних товарів або надання відповідних послуг за цільовими облігаціями;
  • порядок повідомлення про випуск та розміщення облігацій;
  • порядок оплати облігацій.

Акціонерні товариства можуть випускати облігації на суму не більше як 25 відсотків від розміру статутного фонду і лише після повної оплати усіх випущених акцій.

За видами покриття облігації поділяються на:

— облігації під загальне покриття. По суті це — незабезпечені папери: ніякої застави немає. Зазвичай ці папери випускаються для фінансування проектів, що не приносять доходу;

—облігації під дохід від проекту (наприклад, будівництво промислового підприємства);

—облігації під спеціальний податок (будівництво доріг, наприклад, покривається податками на бензин).

Облігації усіх видів оплачуються в гривнях, а у випадках, передбачених умовами їх випуску, — в іноземній валюті.

Дохід за облігаціями усіх видів виплачується відповідно до умов їх випуску.

У разі невиконання чи несвоєчасного виконання емітентом зобов'язання з виплати доходів за процентними облігаціями надання права придбання відповідних товарів або послуг за безпроцентними (цільовими) облігаціями чи погашення зазначеної в облігації суми у визначений термін стягнення відповідних сум здійснюється примусово цивільним, господарським або арбітражним судом.

З фінансової точки зору випуск облігацій для підприємств є вигіднішою та дешевшою операцією, аніж збільшення статутного капіталу і пов'язані з цим додаткова емісія та розширення кола акціонерів.

Важлива роль державних облігацій (облігацій внутрішньої державної позики — ОВДП) у фінансуванні бюджетного дефіциту. Залучення позикових коштів дає змогу вчасно проводити соціальні виплати, фінансувати державні проекти.

Крім фінансування бюджетних потреб, другою важливою метою випуску державних облігацій є збільшення припливу іноземної валюти.

Отже, облігації внутрішньої державної позики в економіці України виконують такі функції:

  • є найбільш цивілізованим ринковим способом формування державного боргу;
  • забезпечують касове виконання державного бюджету шляхом покриття розривів між доходами та видатками, що виникають у результаті нерівномірності в часі податкових надходжень і видатків бюджету;
  • при проведенні грошово-кредитної політики виступають регулятором не лише грошового обігу, а й розвитку економіки в цілому: сутність грошово-кредитної політики полягає в зміні грошової маси з метою досягнення зростання обсягу виробництва, підвищення зайнятості та попередження інфляції;
  • мобілізують кошти для фінансування цільових державних та місцевих програм, які мають важливе соціально-економічне значення.

Облігація також, як і акція, продається і купується на ринку і має ринковий курс.

Ринковий курс облігації можна визначити так:

РК=-^х100%,                           (6.6)

Ном.

де РК — ринковий курс облігації, %; РЦ —- ринкова ціна обліга­ції, грн.

Звідси ринкова ціна облігації дорівнює:

Ном.#рк 100%

Як і у випадку з акцією, курс і ціна облігації у першу чергу пов'язані насамперед з рівнем прибутковості будь-якого іншого альтернативного (прийнятного) способу вкладення капіталу (ба­нківського відсотка, державних боргових зобов'язань та ін.):

РЦ = Ном. х + х 100%,                       (6.8)

(І + Д-Г

де До — прибутковість облігації — купонний відсоток за облі­гацією (у сотих частках відсотка); Да — прибутковість альтерна­тивних вкладень капіталу (у сотих частках відсотка); п — кіль­кість років, що залишилася до погашення облігації.

Спрощено ринкову ціну облігації можна подати у такий спосіб:

РЦ = Ном. + С х п,                     (6.9)

де С — сума річних купонних виплат за облігацією.

Таким чином, облігації є інструментом додаткового залучення фінансових ресурсів підприємством, а також інвестиційним інструментом для розміщення тимчасово вільних грошових коштів суб'єктів господарювання та громадян з відносно низьким ступенем ризику.

 

 

Українська