Інфраструктура фінансового ринку

Учасників фінансового ринку умовно поділяють на два рівні.

Перший рівень складають ті з них, що приймають рішення про проведення операцій на фінансовому ринку. Це емітенти, інвестори, фінансові посередники та незалежні посередники (брокери та дилери).

Другий рівень (інфраструктура фінансового ринку) — це ті, що виконують функції, пов'язані зі здійсненням рішень, що прийняті на першому рівні, із забезпеченням реєстрації, розрахунків, обліку прав власників цінних паперів, проведенням агентських операцій з нарахування та виплати доходів.

До інфраструктури фінансового ринку належать біржі, реєстратори, депозитарії, номінальні утримувачі, торгівельні та розрахункові системи.

Реєстратори — це організації, які, згідно до угоди з емітентом ведуть реєстр власників іменних цінних паперів, займаються збором, фіксацією, обробленням, зберіганням інформації відносно цінних паперів, їх емітентів та власників. Головне завдання реєстратора — за першою ж вимогою надати реєстр емітенту. Реєстратор здійснює свою діяльність на підставі розділу 1 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, що затверджене ДКЦПФР 1 квітня 1996 р. № 58.

Крім основних функцій реєстратор може виконувати додаткові функції: відповідати за видачу на руки та контроль за обігом сертифікатів цінних паперів; виписувати сертифікат на ім'я нового власника; оформити блокування цінних паперів, пов'язане з арештом, закладом та іншими операціями; передавати інформаційні повідомлення інвесторам.

Емітент може вести свій реєстр власників іменних цінних паперів самостійно, якщо кількість власників іменних цінних паперів не перевищує 500 осіб, а якщо власників понад 500, то емітент повинен передати право ведення реєстру власників своїх іменних цінних паперів незалежному реєстратору, відповідно до законодавства.

Депозитарії — це юридичні особи, які, згідно з Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», здійснюють діяльність, що пов'язана з наданням послуг відносно зберігання цінних паперів і/або обліку прав власності на цінні папери, обслуговування угод з цінними паперами.

Депозитарну діяльність можуть здійснювати інвестиційні інститути (крім інвестиційних фондів), фондові біржі (у світовій практиці), та спеціалізовані депозитарії.

Особа, яка користується послугами депозитарію, називається депонентом. Між депонентом та депозитарієм вкладається спеціальна угода (угода рахунку «депо»), що регулює відносини приводу депозитарної діяльності. Рахунок «депо» — це сукупність записів в облікових реєстрах депозитарію, що враховує право на цінні папери та операції з їх переміщення від одного власника до іншого.

Крім зберігання цінних паперів, депозитарій виконує такі функції:

  • організовує обмін інформацією між емітентом і депонентом
  • отримує доходи від цінних паперів;
  • перевіряє цінні папери на справжність та платоспроможність;
  • інкасує та перевозить цінні папери;
  • реєструє угоди з цінними паперами.

Торгівельна система — це система, що створює умови дії купівлі-продажу цінних паперів, створюється одним з інвесторі або фондовою біржею, згідно з попередньою угодою з Національним банком України.

Фондова біржа — це організація, діяльність якої спрямована на концентрацію попиту та пропозиції цінних паперів та сприяння формуванню їх біржового курсу, не має права здійснювати угоди від свого імені.

Торгівельна система включає: програмне забезпечення проведення торгів; механізм котирування цінних паперів; абонентські місця учасників ринку, що мають комп'ютерну мережу; інші допоміжні засоби.

Укладання угод купівлі-продажу цінних паперів на фондовій біржі здійснюється під час торгової сесії, а задоволення заявок проходить у вигляді укладання угод купівлі-продажу брокерами та дилерами в торговому залі відповідної фондової біржі. З торгової системи зареєстровані угоди потрапляють в розрахункову систему.

Розрахункова система — це система, що покликана створювати необхідні умови для чіткої та оперативної роботи з організації грошових розрахунків між учасниками фондового ринку. Розрахункова система існує у формі акціонерного товариства закритого типу, має ліцензію НБУ на право здійснення розрахункових операцій, може обслуговувати одну або зразу декілька фондових бірж. Членами розрахункової системи є великі банки та фінансові компанії, а підставою для проведення розрахунків є платіжні доручення, що готуються торгівельною системою після проведення торгової сесії на відповідній фондовій біржі.

Завершуючи характеристику інфраструктури фінансового ринку, слід підкреслити, що до її складу входять: реєстратори, депозитарії, торгово-клірингові системи. Особливе місце в системі ринкової інфраструктури фондових операцій відводиться фондовим та ф'ючерсним біржам. В Україні ці інститути інфраструктури виконують одну з основних функцій — забезпечують зустріч покупця та продавця цінних паперів, організують розрахунки та процес торгівлі, виконують контрольно-гарантійні функції за здійсненими угодами.

 

Українська