Саморегулівні організації професійних учасників фінансового ринку

Проблеми інфраструктури фінансового ринку більш ефективно вирішуються самими учасниками ринку, самостійно і за власний рахунок. Насамперед через інститут саморегулівних організацій-асоціацій, інших об'єднань. Такі організації, як свідчить світовий досвід, з успіхом можуть взяти на себе функції контролю за дотриманням правил гри на ринку фінансових послуг без розбухання штатів контролюючих державних органів. Це дасть можливість зекономити державні кошти і перенести витрати по контролю на заінтересовані структури приватного ринку.

Саморегулівна організація — це добровільне об'єднання професійних учасників фінансового ринку, яке не має на меті отримання прибутку, створене з метою захисту інтересів своїх членів, інтересів інших учасників ринку і зареєстроване Уповноваженим органом.

Основною метою саморегулювання на фондовому ринку України є забезпечення оптимізації державного регулювання фондового ринку шляхом дерегуляції та посилення контролю за дотриманням учасниками фондового ринку регуляторних вимог та встановлення єдиних методів регулювання.

Основні напрями розвитку саморегулювання:

  • посилення дієвості саморегулювання на фондовому ринку шляхом розширення повноважень та функцій саморегулівних організацій;
  • забезпечення умов здійснення підприємницької діяльності членами саморегулівних організацій;
  • здійснення контролю та нагляду за діяльністю членів саморегулівних організацій;
  • захист прав та законних інтересів членів, клієнтів членів саморегулівних організацій, професійних учасників ринку цінних паперів;
  • формалізація та оптимізація вимог до саморегулівних організацій, що сприятиме підвищенню їхньої відповідальності за виконання ними своїх повноважень;
  • підвищення фінансових та технічних вимог до саморегулівних організацій, які взяли на себе повноваження щодо контролю та нагляду за дотриманням їх членами законодавчих та нормативних вимог; здійснення уповноваженими державними органами контролю та нагляду за діяльністю саморегулівних організацій.

Саморегулівна організація створюється і здійснює свою діяльність у відповідності з наступними принципами:

  • саморегулівна організація — об'єднання професійних учасників ринку цінних паперів, яке створюється згідно з чинним законодавством, за принципом — одна саморегулівна організація з кожного виду професійної діяльності;
  • професійний учасник ринку цінних паперів повинен бути членом щонайменше однієї саморегулівної організації;
  • у відповідності з вимогами чинного законодавства щодо сумісництва видів професійної діяльності на ринку цінних паперів професійний учасник може бути членом кількох саморегулівних організацій;
  • об'єднання професійних учасників ринку цінних паперів реєструється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку та набуває статусу саморегулівної організації після внесення запису про неї до державного реєстру, який ведеться Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
  • саморегулівна організація повинна об'єднувати не менше ніж 25 % кількості професійних учасників ринку цінних паперів, які здійснюють певний вид (види) професійної діяльності, за винятком саморегулівних організацій організаторів торгівлі та установ, що здійснюють розрахунково-клірингову діяльність;
  • здійснення управління діяльністю саморегулівної організації на демократичних засадах (один член саморегулівної організації — один голос) за умови рівності прав та обов'язків усіх членів;
  • відкритості та доступності інформації про діяльність організації для всіх її членів;
  • недопущення недобросовісної конкуренції на ринку цінних паперів;
  • поєднання інтересів членів саморегулівних організацій та їх клієнтів з одночасним підвищенням відповідальності за дотримання ними регуляторних вимог.

Основні завдання саморегулівних організацій:

  • встановлення правил, стандартів та вимог до здійснення діяльності з цінними паперами, норм та правил поведінки вимог до професійної кваліфікації фахівців — членів саморегулівних організацій та здійснення контролю за їх дотриманням членами організації Правила, стандарти та вимоги до професійної діяльності набирають чинності після їх затвердження рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
  • сприяння умовам здійснення підприємницької діяльності членами саморегулівної організації;
  • розробка та впровадження заходів щодо захисту прав членів саморегулівної організації;
  • розгляд скарг клієнтів — членів саморегулівних організацій, які входять до їх складу, щодо порушення професійними учасниками ринку цінних паперів вимог чинного законодавства;
  • впровадження ефективних механізмів розв'язання спорів між членами саморегулівної організації та між членами саморегулівної організації та їх клієнтами;
  • ініціювання вдосконалення нормативної та законодавчої бази ринку цінних паперів;
  • представництво інтересів членів саморегулівної організації та інших учасників ринку цінних паперів в органах державної влади, судах, інших організаціях з метою захисту їх інтересів;
  • накладає санкції та застосовує заходи впливу на своїх членів, які порушують вимоги чинного законодавства, нормативно-правові акти, статут та внутрішні документи саморегулівних організацій;
  • інформує Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку про виявлені порушення чинного законодавства з боку своїх членів та клієнтів;
  • звертається до суду від свого імені або від імені своїх членів щодо захисту прав клієнтів членів саморегулівних організацій або прав членів, яким було завдано збитки чи шкоду несумлінними діями клієнтів або державними органами при здійсненні професійної діяльності на фондовому ринку;
  • надає до органів державної влади пропозиції щодо удосконалення законодавства України, а також аналізує практику реалізації вимог чинного законодавства України.

Відповідно до вимог законодавства або в разі делегування державними органами, що здійснюють регулювання фондового ринку відповідних повноважень, саморегулівна організація може здійснювати:

  • збір, узагальнення та аналітичне оброблення інформації про професійну діяльність на фондовому ринку із дотриманням вимог чинного законодавства щодо збору, використання, розповсюдження та зберігання інформації з обмеженим доступом та інформації, яка може завдати шкоди саморегулівній організації, її членам та учасникам ринку цінних паперів;
  • подання клопотань на отримання ліцензій особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, а також звертається з поданням про анулювання ліцензії на проведення професійної діяльності на ринку цінних паперів тим членам саморегулівної організації, які порушують вимоги чинного законодавства;
  • сертифікацію фахівців ринку цінних паперів відповідно до напряму діяльності саморегулівної організації, а також виходити з поданням до державних органів про скасування сертифікації тим фахівцям ринку цінних паперів, які постійно порушують вимоги чинного законодавства.

Саморегулівна організація відповідно до покладених на неї завдань:

  • встановлює правила, стандарти та вимоги до здійснення діяльності членів саморегулівної організації, які захищали б інтереси інвесторів, та були спрямовані на попередження правопорушень. При цьому рівень вимог, викладених у правилах та стандартах, повинен бути не нижчий рівня вимог, установлених чинним законодавством, нормативно-правовими актами та іншими документами органів, які здійснюють державне регулювання та контроль за діяльністю саморегулівних організацій;
  • здійснює постійний контроль за дотриманням членами саморегулівних організацій правил, стандартів, вимог, які встановлені саморегулівною організацією;
  • здійснює послідовну політику серед членів саморегулівної організації згідно з цілями, що визначені законодавством, нормативно-правовими актами Комісії та правилами саморегулівної організації, яка забезпечує наявність внутрішнього контролю в членів саморегулівних організацій;
  • сприяє органам державного регулювання в контролі за ринком цінних паперів;
  • відповідно до встановлених кваліфікаційних вимог розробляє навчальні програми та плани, визначає навчальні заклади, які здійснюють підготовку та перепідготовку керівників та фахівців установ, що здійснюють професійну діяльність на фондовому ринку, та укладає з ними угоди.

Вимога переходу до створення однієї саморегулівної організації з кожного виду професійної діяльності пов'язана з необхідністю уніфікації правил щодо певного виду професійної діяльності на ринку цінних паперів, посиленням контролю за дотриманням учасниками фондового ринку регуляторних вимог, недопущенням фіктивного членства, недопущенням конкуренції стандартів, підвищенням відкритості саморегулювання.

Правовий статус українських СРО на сьогодні деталізується в Положенні про саморегульовану організацію ринку цінних паперів, затвердженому наказом ДКЦПФР № 329 від 23.12.1996 р. У свою чергу, саморегулівна організація як структура знайшла своє визначення в декількох нормативних актах, зокрема в законах України «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Кожен із цих документів по-різному визначає СРО. Різниця полягає в тому, що останній передбачає делегування СРО повноважень щодо розроблення та впровадження правил поведінки на ринках фінансових послуг та/або сертифікації фахівців ринку фінансових послуг. Своїми повноваженнями поступатимуться відповідні державні органи, які здійснюють регулювання ринків фінансових послуг. Таке положення не випадково з'явилося в законодавстві України — воно вже давно застосовується в інших країнах.

Історія появи першої саморегулівної організації в світі сягає 1934 року. Саме тоді США охопила економічна криза, одним із заходів подолання якої стало створення Комісії з цінних паперів та бірж (КЦПБ), яка мала виконувати функції нагляду за виконанням федеральних законів про цінні папери. Значну частину своїх повноважень ця Комісія незабаром передала кільком неурядовим структурам, відомим як «саморегулівні організації». З них найбільшою і сьогодні є Національна асоціація дилерів цінних паперів. За законодавством США, кожний дилер і брокер повинен не лише зареєструватися в КЦПБ, а й стати членом НАСД.

Таким чином, положення щодо обов'язковості вступу до СРО та необхідності передачі повноважень відповідними державними органами саморегулівним організаціям перевірено практикою і довело свою доцільність.

Щодо повноважень СРО, то в американських організаціях їхнє коло є значно ширшим, ніж в українських. Так, на них, зокрема, покладається регулювання діяльності своїх членів з питань емісії облігацій, проведення іспитів на право займатися професійною діяльністю та реєстрацією професіоналів, регулювання рекламної та видавничої діяльності, інспектування фірм, що спеціалізуються на торгівлі цінними паперами. Однак обмежень щодо кількості СРО законодавство США не містить.

Отже, реалізація зазначеного проекту сприятиме проведенню єдиної державної політики щодо впорядкованості фондового ринку та дисциплінованості його учасників. Це сприятиме посиленню контролю за дотриманням учасниками ринку регуляторних вимог, підвищенню вимог до членів саморегулівних організацій, що, в свою чергу, сприятиме захисту законних прав та інтересів інвесторів.

Досягнення зазначених цілей має спричинити якісне поліпшення інвестиційного клімату в Україні.

 

Українська