Суб'єкти та порядок здійснення первинного та державного фінансового моніторингу в Україні

Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» (далі — Закон), передбачено два рівні фінансового моніторингу — первинний та державний. Суб'єктами державного фінансового моніторингу є:

  • центральні органи виконавчої влади та Національний банк України, що виконують функції регулювання та нагляду за діяльністю юридичних осіб, які забезпечують здійснення фінансових операцій;
  • спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань фінансового моніторингу — урядовий орган державного управління, який діє у складі Міністерства фінансів України — Державний департамент фінансового моніторингу (далі — Уповноважений орган);
  • Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Суб'єкти первинного фінансового моніторингу:

  • банки, страхові та інші фінансові установи;
  • платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрингові та клірингові установи;
  • товарні, фондові та інші біржі;
  • професійні учасники ринку цінних паперів;
  • гральні заклади, ломбарди, юридичні особи, які проводять, будь-які лотереї;
  • установи та особи, що здійснюють управління інвестиційними фондами чи недержавними пенсійними фондами;
  • інші некредитні установи;
  • підприємства і об'єднання зв'язку, організації, які здійснюють переказ грошових коштів;
  • інші юридичні особи, які відповідно до законодавства здійснюють фінансові операції.

Згідно із Законом суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний:

  • встановлювати процедуру проведення фінансового моніторингу та призначати працівника, відповідального за його проведення;
  • проводити ідентифікацію особи, яка здійснює фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу відповідно до цього Закону, або відкриває рахунок (у тому числі депозитний) на підставі наданих у встановленому порядку документів або за наявності підстав вважати, що інформація щодо ідентифікації особи потребує уточнення;
  • забезпечувати виявлення і реєстрацію фінансових операцій, що відповідно до цього Закону підлягають фінансовому моніторингу;
  • надавати Уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту її реєстрації;
  • сприяти працівникам Уповноваженого органу у проведенні аналізу фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу;
  • надавати відповідно до законодавства додаткову інформацію на запит Уповноваженого органу, пов'язану з фінансовими операціями, що стали об'єктом фінансового моніторингу, в тому числі таку, що становить банківську та комерційну таємницю, не пізніше, ніж протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту;
  • сприяти суб'єктам державного фінансового моніторингу з питань проведення аналізу фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;
  • вживати заходів щодо запобігання розголошенню (у тому числі особам, стосовно фінансових операцій яких проводиться перевірка) інформації, яка надається Уповноваженому органу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу (в тому числі про факт надання такої інформації);
  • зберігати документи, що стосуються ідентифікації осіб, які здійснили фінансову операцію, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу, та всю документацію про здійснення фінансової операції протягом п'яти років після проведення такої фінансової операції.

Одночасно вимоги щодо розробки, впровадження та постійного оновлення правил внутрішнього фінансового моніторингу визначає ст. 63 Закону України «Про банки і банківську діяльність». А стаття 64 Закону «Про банки і банківську діяльність» встановлює обов'язок банку щодо ідентифікації клієнтів, які:

  • відкривають рахунки в банку;
  • здійснюють операції, що підлягають фінансовому моніторингу;
  • здійснюють операції з готівкою без відкриття рахунку на суму, що перевищує еквівалент 50 тис. грн;
  • осіб, уповноважених діяти від імені зазначених клієнтів.

З метою ідентифікації та вивчення клієнта банк на підставі наданих оригіналів або нотаріально засвідчених копій документів з'ясовує таку інформацію про нерезидентів:

для фізичних осіб:

  • прізвище, ім'я, по батькові (у разі його наявності);
  • дату народження;
  • серію та номер паспорта (або іншого документа, який посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав;
  • громадянство;
  • місце проживання або тимчасового перебування;

для юридичних осіб:

  • найменування;
  • реквізити банків, у яких відкриті поточні рахунки, та номери цих рахунків;
  • дані про реєстрацію цієї юридичної особи на підставі копії легалізованого витягу торговельного, банківського чи судового реєстру або засвідченого нотаріально реєстраційного посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про таку реєстрацію.

Ідентифікацію клієнта здійснюють на підставі оригіналів документів, представлених ним, або нотаріально засвідчених їх копій, а також у разі потреби на підставі інформації, одержаної віл органів державної влади, банків, інших юридичних осіб та за результатами проведених заходів щодо збору інформації про клієнта з інших джерел. Надані клієнтом нотаріально засвідчені копії документів, копії представлених ним оригіналів документів та інші документи, що є підставою для ідентифікації юридичної або фізичної особи, мають міститися у справі клієнта і зберігатися протягом термінів, визначених законодавством України.

Ідентифікація фізичних та юридичних осіб не є обов'язковою у разі здійснення фінансової операції особами, які раніше були ідентифіковані, та у випадку укладення угод між банками, зареєстрованими в Україні.

Рахунок клієнту відкривають та зазначені операції здійснюють лише після проведення ідентифікації особи клієнтів і вжиття заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаний злочинним шляхом. Коли виникає сумнів стосовно того, чи діє особа самостійно, чи як представник іншої особи, вона зобов'язана на вимогу суб'єкта первинного фінансового моніторингу надати відповідне документальне підтвердження та документи, необхідні для ідентифікації особи, яку вона представляє.

Перед або після здійснення фінансової операції суб'єкт первинного фінансового моніторингу з'ясовує можливість віднесення її до фінансової операції, що відповідно до цього Закону підлягає фінансовому моніторингу. У разі виявлення такої фінансової операції вона підлягає реєстрації суб'єктом первинного фінансового моніторингу. Для цього в реєстрі фіксуються особа, яка здійснює фінансову операцію, вид фінансової операції та підстави для її здійснення, дата і сума.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від забезпечення здійснення фінансової операції у разі встановлення, що вона містить ознаки такої, що підлягає фінансовому моніторингу, та зобов'язаний ідентифікувати і повідомити Уповноважений орган про осіб, які здійснюють зазначену фінансову операцію, та її характер.

Під час встановлення кореспондентських відносин банк з'ясовує, чи вживає кореспондент належних заходів для запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Банку не рекомендується встановлювати кореспондентські відносини з фінансовими установами-нерезидентами, які не вживають належних заходів для запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Банк розробляє критерії оцінки ризику проведення клієнтом операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Банк має право вимагати, а клієнт зобов'язаний надати документи і відомості, необхідні для з'ясування його особи, суті діяльності, фінансового стану. У разі ненадання клієнтом необхідних документів чи відомостей або умисного надання неправдивих відомостей про себе банк відмовляє клієнту у його обслуговуванні. За наявності під час здійснення ідентифікації мотивованої підозри щодо надання клієнтом недостовірної інформації або навмисного надання інформації з метою введення в оману банк має надавати інформацію про фінансові операції клієнта Уповноваженому органу.

У випадку, коли суб'єкти первинного фінансового моніторингу, які здійснюють фінансові операції, підозрюють або повинні були б підозрювати, що такі фінансові операції пов'язані, мають відношення або призначені для фінансування терористичної діяльності, терористичних актів чи терористичних організацій, вони зобов'язані негайно повідомити про ці операції Уповноважений орган та правоохоронні органи, визначені законодавством.

Для забезпечення належного рівня підготовки персоналу з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, банк зобов'язаний щорічно проводити відповідне навчання. Програми навчання мають містити такі заходи:

  • ознайомлення працівників з міжнародними документами та законодавством України, рекомендаціями Базельського комітету банківського нагляду з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;
  • ознайомлення працівників із внутрішньобанківськими документами з питань фінансового моніторингу,
  • практичні заняття щодо реалізації Правил внутрішнього фінансового моніторингу:
  • ознайомлення із засобами і прийомами вивчення клієнтів та перевіряння інформації щодо їх ідентифікації.

Суб'єкти первинного фінансового моніторингу, їх посадові особи та інші працівники не несуть дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за надання Уповноваженому органу інформації про фінансову операцію, якщо вони діяли в межах цього Закону, навіть якщо такими діями заподіяно шкоду юридичним або фізичним особам, та за інші дії, пов'язані з виконанням цього Закону.

Фінансовий моніторинг поділяється на обов'язковий та внутрішній.

Обов'язковий фінансовий моніторинг — це сукупність заходів Уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу для аналізу інформації щодо фінансових операцій, яка надається суб'єктами первинного фінансового моніторингу, а також заходів з перевірки такої інформації відповідно до законодавства України.

Внутрішній фінансовий моніторинг — діяльність суб'єктів первинного фінансового моніторингу з виявлення фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, та інших фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів.

 

 

 

Українська